Сторінка вчителя-логопеда

Сторінка вчителя-логопеда:

Желєзнякова Ніна Павлівна

Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

   1.Створення єдиного корекційно-навчального простору.

   2.Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює

     мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

   3.Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

   4.Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції

     мовленнєвих порушень.

      Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

     Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

     ФФНМ -- фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;

     НЗНМ -- нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;

     ЗНМ --  загальний недорозвиток мовлення.

     Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь -- рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

     Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення -- по 10 дітей,

з ФФНМ -- по 12 дітей.

Логопедичні групи при ДНЗ. Що потрібно знати?

1. Логопедичні групи при ДНЗ створюються органами державного управління освітою.
2. В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем, або лікарем дитячої поліклініки.
3. Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (в разі потреби), логопедом, психологом.
4. Медичні висновки подаються на розгляд обласної психолого-медико-педагогічної комісії  для вивчення даних, яка направляє в логопедичні групи відповідно до діагнозу.

Висновок ПМПК – це той основний документ, на підставі якого дитина направляється в навчальний заклад системи освіти чи заклад соціального захисту.
В ДНЗ формуються групи:

 - із загальним недорозвиненням мовлення з 4 років;

 - із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення з 5 років.
Коли слід звертатись до логопеда:

1) якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років, або словник налічує не більше 10 слів;

2) коли дитина в 4 роки не вимовляє, або неправильно вимовляє звуки;

3) коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається) ;

4) якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовленням, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.

Але ви маєте знати: розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам'ять, сприйняття. Говоріть з дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це потішки, віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків в книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.
Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому, розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібними предметами: шнурування, застібування ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.

Якщо ви помітили, що ваша дитина ліворука – то це не відхилення, а індивідуальна особливість дитини і переучувати її не можна. Це може спричинити невроз і заїкуватість.
Успіхів вам і здоров’я вашим дітям.

Кожна дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ( с, з, ц ), шиплячі ( ш, ж, ч ) та сонорні ( л, р ). Це природно до досягнення дітьми  4-5 років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з різних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обов"язково потрібна допомога фахівця, бо самокорекція порушеної звуковимови може проходити довго і важко, а може взагалі не дати позитивного результату.

      Заняття в традиційному розумінні рекомендується проводити з дитиною 3 рази на тиждень. Як правило, їх проводить вчитель-логопед. Закріплення матеріалу, тобто домашні заняття з допомогою батьків -- двічі на день по 10-15 хвилин. Це може бути артикуляційна гімнастика, повторення відпрацьованого мовленнєвого матеріалу ( слів, речень, віршованих текстів, приказок ), переказ тексту, робота за картинками тощо. У роботі з дитиною важливо враховувати індивідуальні особливості. Правильно починати з легких завдань, поступово переходячи до більш складних. Успіх у виконанні простих вправ сформує в дитини впевненість у своїх силах, підвищить мотивацію, сприятиме формуванню в дитини позитивного ставлення до занять. Логопедична робота -- це підйом по сходинках. Кожне заняття -- нова сходинка, на яку можна піднятись лише тоді, коли впевнено стоїш на попередній.

      У роботі з корекції звуковимови можна виділити декілька етапів. Спочатку дитина вчиться правильно вимовляти ті чи інші звуки ізольовано, потім у складі та слові. Слова слід добирати такі, у яких дитина всі звуки, крім того, що виховується, промовляє правильно. Надалі відпрацьовується мовленнєвий матеріал у словосполученнях та реченнях, потім -- у віршованих та прозаїчних текстах.

      Складання текстів разом з дорослим розвиває уяву, фантазію, мовлення, допомагає дитині зняти з себе обмеження, дає можливість актуалізувати свої знання, почуття.

Робота з ЛЕГО-конструктором